Мебель в Днепропетровске,

Гостиные, Спальни,

Мебельные стенки в Днепропетровске

067 3 060 313

 

 

Главная — Блоги — Блог проекту «Право на працю» — 22 ноября 2018, 11:54
Діана Подолянчук: «Незважаючи на інвалідність по слуху, коли я танцюю, то чую музику, чую вібрації підлоги»
Як можна не чути голос співрозмовника, але з легкістю рухатися в ритмі музики? Як наполегливість руйнує будь-які бар’єри? Як мрію зробити реальністю? Про свій унікальний досвід розповіла Правозахисній організації «Права людини» Діана Подолянчук, вінничанка, яка має інвалідність по слуху та є професійним хореографом.

Проект «Право на працю» Проект «Право на працю» , Проект Правозахисної організації «Права людини»
Facebook Twitter
Фото: надане Діаною Подолянчук
– Розкажіть про себе, де живете, де працюєте або працювали, яка у вас освіта?

– Живу у Вінниці. Працювала в минулому році викладачем на кафедрі психології ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. З цього року навчаюсь в аспірантурі. Щодо інвалідності, то причина її – погіршення слуху після запалення легенів в 3 роки, коли призначили небезпечні для лікування препарати. Вже з 7 років ношу слухові апарати. Але танцювати почала в 5 років. Танцювала народні танці, сучасні, східні, індійські, гавайські. Чемпіонка міста, України, Європи, бронзовий призер Чемпіонату світу. Увійшла в топ-100 кращих танцівників України в телепроекті СТБ «Танцюють всі», знімалась в реаліті-шоу «Половинки» на Новому каналі.

– Розкажіть трішки про це ваше захоплення, чи правильніше сказати, про цей бік професійного життя?

– Маю школу танців для дітей від 3-х років. Мої учні – переможці та призери багатьох міських, всеукраїнських змагань. Володарі гран-прі! В студії навчаю крім звичайних діток і дітей з інвалідністю – з синдромом Дауна, з порушеннями слуху. Вважаю, що бізнес має бути соціально-відповідальним, і потрібно допомагати іншим по мірі можливості. Разом з учнями займаємось волонтерською діяльністю. Наприклад, допомагали бійцям АТО, виступали в дитячих будинках, будинках геріатричного типу, організовували благодійні акції.

– Як ви обрали свою професію?

– У мене декілька професій та направлень. Я психолог, вчитель географії, і все життя танцюю. Я завжди знала, що маю стати максимально самостійною, адже не зможу працювати в банківській сфері, де потрібно чути все з першого разу, чи там, де шумно. Мені завжди подобалась психологія і танці. Ще змалечку я вирішила, що коли виросту, то поєднаю ці два професійних направлення. Так і вийшла ідея створити школу танцю.

– Як вдається займатися танцями, адже необхідно чути музику, ритм?

– Музику я чую ідеально. Коли я танцюю, то чую вібрації з підлоги. Коли навчалась в школі мистецтв, то викладачі не вірили, що я щось можу не чути, так як музику чула завжди.

– З якими складнощами стикаєтесь під час навчання, роботи та як їх долаєте?

– Непросто було навчатись в школі, коли не було інклюзивного підходу. Але ми справились. Я потрапила до чудових вчителів, директор школи завжди підтримував усі починання.

– Чи довелося вам боротися за своє право на працевлаштування на рівні з іншими?

– Ні, не довелось. На мою думку, потрібно стати кращим, ніж інші в певній сфері настільки, наскільки це можливо. І конкурувати на рівних умовах. Я завжди казала: «не треба мене жаліти, я всього досягну сама». І це правда! У мене навіть певний період був, коли я приховувала те, що маю певні проблеми зі слухом. Але вже не зараз.

– Що складніше, працевлаштуватися чи працювати?

– Суть в іншому – складніше виховувати себе. Якщо вмієш боротись, рости та працювати над собою, тоді зможеш і працевлаштуватись, і працювати надалі. І головне – це віра. Віра в себе, віра твоєї команди в тебе. Руки, які тебе ловлять, коли ти падаєш – найцінніші. Праця, досягнення – це все добре. Але що це, коли немає з ким розділити? Коли немає тих, хто б міг вислухати. Мати друзів – дуже цінно.

– З якими складнощами стикаєтесь під час роботи та як їх долаєте?

– Важко тримати планку, йти далі. Як сказав Л.Керол «У нас, когда долго бежишь, непременно попадаешь в другое место. Ну, а здесь, знаешь ли, приходится бежать со всех ног, чтобы только остаться на том же месте. А чтобы попасть в другое место, нужно бежать вдвое быстрее». Тому нам потрібно рухатись ще швидше, щоб розвиватись. Інвалідність – це те, що інколи гальмує нас та забирає сили. А з іншого боку – це наша мотивація рухатись далі та щось робити корисне. Хто як не ти?

Читайте: Юрій Дмитренко: «Якби я міг щось змінити в минулому, я зробив би все так само»
– Що (хто) вас надихає?

– Мене надихає музика, мрії, книжки. Час на самоті та з рідними. Надихають розмови з журналістами, з якими ти стаєш друзями, які тебе підтримують. Надихають прогулянки, подорожі до Києва та Одеси, наукові конференції, зустрічі з цікавими людьми та любов в серці.

– Що б ви сказали собі на початку шляху до успіху, маючи існуючий досвід?

– Я би взяла себе за руки, подивилась в очі і сказала: «Все пройде. Все буде добре. Я з тобою. Ніколи тебе не кину». Я б це сказала собі, семирічній. Головне не загубити себе та не зламатись.

– Що порадите людям з інвалідністю, які тільки шукають роботу?

– Раджу знаходити свої сильні сторони, талант та працювати над цим! Бог любить нас, і ніколи не забирає нічого, не віддаючи щось взамін. А для тих, хто не вірить в Бога, є закон збереження енергії. Ще раджу не боятись просити допомоги, шукати добрих людей. Вони допоможуть. Коли все вийде – допомагати іншим. Падаєш – вставай, ще раз вставай. Рано чи пізно все вийде. Найцінніша перемога – це перемога над самим собою, над слабким здоров’ям, самопочуттям, зневірою, боязню, що скажуть люди, заздрістю.

– Щоб ви зробили, якби напевне знали, що не зазнаєте поразки?

– Якщо б я ніколи не зазнавала поразки, не стала б такою, якою є. Якщо забрати той досвід, я була б іншою людиною. Можливо, адвокатом?! Зараз я ні про що не шкодую. Єдине чого прагну – бути собою. Будьте собою та не бійтесь життя!

Матеріал був підготовлений за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Проект «Право на працю» Проект «Право на працю» , Проект Правозахисної організації «Права людини»
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter
ТЕМЫ: ЛЮДИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ, ТРУДОУСТРОЙСТВО
Facebook Twitter
ДРУГИЕ ЗАПИСИ БЛОГА:

Юрій Дмитренко: «Якби я міг щось змінити в минулому, я зробив би все так само»
19 ноября, 17:30
Наталія Рассолова: «Доводячи, що інвалідність не є перепоною для моєї роботи, я просто беру та роблю!»
19 октября, 17:11
Дарія Коржавіна: «У мене з дитинства виникало питання «Чому придумали сходи?»
18 октября, 14:27

Читайте также
Георгий Тука
Кремлівські ставки
З моєї точки зору, Росія розглядає два варіанти: перший — просування «проросійського» кандидата на посаду Президента, другий — просування свого (але, начебто, «проукраїнського») кандидата… 14:08
Андрей Довбенко
Почему больше не важно быть «первым»: как развивается венчурное инвестирование в Украине
Создание рынка венчурного инвестирования по международным стандартам – это едва ли не ключевая инновация, на которую нам нужно работать. 16:05
Александр Кирш
Каков приход, таков и поп
Ходить в церковь под управлением Москвы, ещё и в разгар войны, желающих будет всё меньше. 12:41
Олександр Ганущин
Конкурс проектів місцевого розвитку – 2019: що потрібно знати
Львівська обласна рада затвердила нові умови конкурсу проектів місцевого розвитку на наступний рік. 18:01
Максим Праздников
Роби бізнес: порівнюємо Україну, Сінгапур та Польщу
Щоб бути ефективними та конкурентними, наша ціль – це не просто із року в рік покращувати загальне місце, а цілитись на лідерство по певних категоріям. 12:33
Георгий Тука
«Прорывные» идеи генерала Романенко
Москва будет стараться втюхать в общество выгодные Кремлю идеи, обернув их в обманчивые выгоды и «победы» украинской стороны. И вот понеслось. 12:31
Перший добровольчий мобільний шпиталь
Бригада медеваку ПДМШ врятувала важкопораненого бійця
Поки відбувалася евакуація, начальник медслужби батальйону викликав нейрохірургів із Маріуполя. 19:07
Володимир Карплюк
Зимовий лайфхак: як Ірпінь заощаджує мільйони на теплопостачанні
Зараз Інвестиційна рада Ірпеня працює над залученням додаткових коштів на впровадження енергоефективних технологій у місті. 12:16
Владимир Грицай
До Фірташа — по гроші
Луганські енергетики просять Дмитра Фірташа розрахуватись за електроенергію для Сєвєродонецького «Азота», який заборгував 117 млн грн. 18:10
Александр Кирш
Как рост налоговых ставок убивает госбюджет
Снижение производства уменьшает занятость, а с ней — платежеспособность населения. 14:51
Олександр Скрипник
Встановлено День зовнішньої розвідки України
У цей день, 24 січня 2019 року, виповниться 100 років від дня створення першого підрозділу загальнодержавної зовнішньої розвідки в Україні. 16:22
Олексій Матюшенко
Не допустити снігового колапсу: Гадяцький район готовий до зими
Розчищати сніг, ліквідовувати ожеледицю, обробляти дороги піщано-сольовою суміщу – такі завдання незабаром ляжуть на плечі комунальних господарств. 18:10
Галина Хейло
Цель оправдывает средства
Совет НБУ рекомендует выпустить облигации внутреннего государственного займа, средства от эмиссии которых будут направлены на модернизацию экономики. 13:03
Алексей Ботвинов
А ну ее, эту культуру
Куда придет Украина, если в интеллектуальной элите нет понимания аксиомы, что государство без культуры обречено на деградацию, в том числе и экономическую? 11:09
Олександр Ганущин
Звіт про третій рік роботи Львівської облради
Мета цього звіту – розкрити досягнуте облрадою і поділитися запланованим на наступний рік.