Мебель в Киеве,

Гостиные, Спальни,

Мебельные стенки в Киеве

095 604 31 57

 

 

 

 

Главная — Блоги — Блог Богдана Данилишина — 28 ноября 2018, 11:04
Індустріальний імператив для України
22 листопада — день народження генерала Шарля де Голля, засновника і першого президента П’ятої французької республіки. Його вважають взірцем служіння батьківщині під час окупації країни нацистами, визнають принциповим політиком, який послідовно відстоював інтереси Франції у відносинах з союзниками — Великобританією і США. Віддають належне і економічним успіхам Франції, досягнутим в період, коли де Голль грав ключову роль в політичному житті держави.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , Академик НАН України
Facebook45 Twitter
Фото: пресс-служба НБУ
Друга світова війна завдала Франції колосальних економічних збитків. Обсяг промвиробництва скоротився в 2,5 рази в порівнянні з довоєнним рівнем, були виведені з ладу 2/3 залізничних колій, 80% потужностей нафтопереробної промисловості. Втрати, пов’язані з війною і окупацією, оцінювалися в 1 трильйон франків в цінах 1938 року. Це становило 27% національного надбання (для порівняння — в результаті Першої світової війни Франція втратила 10% національної економіки). На це накладався негативний ефект тривалої відсутності технологічного оновлення промисловості — шести рокам війни передував десятирічний період економічної стагнації. Тому завдання було не тільки в тому, щоб відновити довоєнний економічний потенціал, а й у тому, щоб здійснити, як писав французький економіст Р.Буен, «великі мутації», що і стало основною метою економічного розвитку Франції після Другої світової війни.

У 1945-1948 роках середньорічне зростання економіки Франції становило 1,1%, чого безперечно було недостатньо для післявоєнної відбудови. Вирішальні зміни відбулися в 1949-1969 роках (більшу частину цього періоду важливу роль в політичному житті країни грав де Голль — або як лідер партії «Об’єднання французького народу», або як президент Франції). За ці 20 років ВВП Франції в середньому збільшувався на 4,6% на рік, промислове виробництво — на 5,3% на рік. Що сприяло такому бурхливому економічному зростанню?

Теоретичні основи відновлення Франції базувалися на поглядах і роботах Ф.Перру про принципи індикативного (рекомендаційного) державного планування в ключових секторах економіки. Така модель отримала назву «дирижизм» і зводилася до трьох ключових напрямів:

— стимулювання економіки за допомогою інвестицій в сферу високих технологій і науково-дослідних робіт;

— маневрування держвидатками в залежності від економічної кон’юнктури;

— індикативне планування економіки, яке забезпечує умови для довгострокових інвестицій, а також підтримку домінуючих на національному ринку підприємств і експортерів.

МВФ улучшил прогнозы роста мировой экономики
Основним об’єктом уваги стали галузі високих технологій і стратегічного призначення — літакобудування, космічна промисловість, ядерна енергетика, електроніка, телекомунікації. У ці галузі уряд Франції спрямовував майже половину державних асигнувань на наукові дослідження і розробки, вони в першу чергу отримували гарантовані державою замовлення. Держава дала поштовх до розвитку стратегічно важливих виробничих секторів — Ф.Перру в дирижизмі бачив можливість структурної перебудови економіки Франції, забезпечивши ті самі «великі мутації».

Франція представляла собою яскравий приклад країни науково-технологічного типу розвитку, основні зусилля концентрувалися на програмах розробки стратегічно важливих напрямків в науці, техніці і високих технологіях. З реалізацією цих програм тісно погоджувалося і рішення проблем національної безпеки.

Як результат, найбільш швидкими темпами у Франції в 1950-1960-ті роки розвивалася авіаційна, автомобільна, атомна, нафтопереробна промисловості, виробництво радіоелектроніки, обчислювальних машин. Різко зріс обсяг технологічного експорту. Це дало можливість до середини 1960-х років ліквідувати традиційний для Франції протягом кількох попередніх десятиліть зовнішньоторговельний дефіцит.

Досвід Франції 1950-1960-х років цікавий для України тому, що нам необхідно вирішувати схожі завдання — структурна перебудова економіки, перехід до більш високих темпів економічного зростання, нарощування технологічного експорту, вирівнювання сальдо торгового балансу, підвищення рівня національної безпеки (в тому числі за рахунок застосування високих технологій у військово-промисловому комплексі).

Поспішаю заспокоїти прихильників Laissez-faire — я не маю на увазі регулювання економіки в канонічному розумінні. Йдеться про ініціативний вплив держави на динаміку і структуру кількох ключових для стратегічного розвитку України галузей. Маю на увазі вплив не стільки регулярний, скільки точковий, а головне здатний ініціювати — задавати темпи, порядок і вектори функціонування, а не ручне керування. Можливо, це варто назвати «неодирижизмом», можливо, «індустріальним імперативом».

Але не в назвах суть, а в тому, що метою проактивної ролі держави має бути зміна структури економіки в напрямку нової індустріалізації — стимулювання високотехнологічних виробництв. Пріоритетних галузей має бути небагато — п’ять-шість. У їх число, з моєї точки зору, повинні увійти авіаційне і ракетно-космічне машинобудування, військово-промисловий комплекс, транспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування. Чому саме вони? Тому що Україні потрібна така індустріальна політика, яка дозволить розкритися потенційно найбільш перспективним галузям промисловості. Запропоновані мною галузі є високотехнологічними, виробляють або здатні виробляти продукцію з високою часткою доданої вартості, яка користується або може користуватися попитом на зовнішніх ринках. За успіхами в технологічних галузях піде і поліпшення макроекономічних показників України — технології «просочуються» в тіло економіки, ведуть до більш високих темпів її зростання, в тому числі і відносних показників (ВВП на душу населення).

Чи вторує Україна шлях до Клубу заможних держав
Країна, яка у свій час (УРСР в складі СРСР) мала безпосереднє відношення до прориву в космос і оволодіння атомом, не повинна бути аграрно-сировинним придатком розвинених держав. Влада тим краще справляється зі своїми завданнями, чим краще розуміє, як їх вирішувати в актуальних обставинах і нагальних завданнях. В окремі періоди підвищення ролі держави необхідне і здатне принести позитивний ефект. Сильна роль держави у ключових високотехнологічних галузях — необхідна в даний момент тактична дія.

Головний редактор журналу China Economic Quarterly Д.Стадвелл писав, що якби спочатку Японія, а потім Корея, Тайвань і Китай розвивалися, виходячи з теорій Сміта і Рікардо, світова економіка отримала б чотирьох великих виробників рису, а не високотехнологічних індустріальних гравців. Якщо таким гравцем хоче стати Україна (нехай і локальним), ми не можемо повністю віддати економічну політику на відкуп «невидимій руці ринку».

Цікавий прозорливий висновок був зроблений соціологом Б.Муром ще в 1954 році: «Промислова експансія в СРСР ініціюється майже виключно згори. Якщо політичне джерело промислової експансії зникне або зменшиться, немає нічого, що могло б його замінити». Енергія, яка зробить Україну сучасною індустріальною державою не згенерується сама по собі, без проактивної ролі держави. Не вдасться цього домогтися і без політичної волі, такої, якою володів де Голль.

Сім аргентинських уроків для України
Богдан Данилишин Богдан Данилишин , Академик НАН України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter
ТЕМЫ: ФРАНЦИЯ, УКРАИНА, МИРОВАЯ ЭКОНОМИКА, МАШИНОСТРОЕНИЕ
Facebook45 Twitter
ДРУГИЕ ЗАПИСИ БЛОГА:

Сім аргентинських уроків для України
08 октября, 13:14
Як скорочувати нерівність доходів
18 сентября, 10:43
П’ять тез про розвиток вищої освіти
03 сентября, 19:42

Читайте также
Олександр Скрипник
Встановлено День зовнішньої розвідки України
У цей день, 24 січня 2019 року, виповниться 100 років від дня створення першого підрозділу загальнодержавної зовнішньої розвідки в Україні. 16:22
Тимур Чмерук
Про перспективи немонетарного зростання української економіки
Для того, щоб економіці вийти на новий рівень, треба застосувати методи економічного покращення: монетарний, фіскальний та інвестиційний. 10:07
Віктор Мазярчук
Чи будуть гроші на виплату пенсій у грудні?
Давно, уже ні для кого не секрет, що на виплату пенсій цього року коштів не вистачає. 11:58
Проект «Право на працю»
Діана Подолянчук: «Незважаючи на інвалідність по слуху, коли я танцюю, то чую музику, чую вібрації підлоги»
Як можна не чути голос співрозмовника, але з легкістю рухатися в ритмі музики? Діана Подолянчук має інвалідність по слуху та є професійним хореографом. 11:54
Валерій Карпунцов
До питання щодо адаптації ветеранів
Військово-консалтингові компанії візьмуть на себе подальший професійний вишкіл, фізичну та психологічну підготовку ветеранів. 11:57
Проект «Право на працю»
Останнє інтерв’ю Раїси Панасюк, Урядового уповноваженого з прав осіб із інвалідністю: «Мене надихають палаючі очі людей»
Відома вінничанка хворіла на онкологію, і після багатьох життєвих перемог, будучи людиною з інвалідністю, не змогла побороти недуг. 16:40
Виктория Бавыкина
(Не)возможность диалога
Ситуация с Венецианской биеннале за пару дней успела отпачковаться и породить совсем другую историю — о том, что дискуссии на острые темы переходят в поединки ущемленных эго. 17:55
Сергей Носенко
Brexit – это хороший пример для Украины
Для Украины Brexit – хороший кейс о том, что экономические интересы государства должны стоять на первом месте и никогда не опускаться в этом рейтинге. 15:06
Ілля Несходовський
«Поштова контрабанда»: дозволити не можна обмежити?
Скасовувати мінімальний безподатковий поріг для посилок ще надто рано, але це не звільняє державу від обов’язку боротися зі схемами «поштової контрабанди». 10:09
Володимир Карплюк
Безпека по-ірпінськи: робимо дороги – рятуємо життя
Сьогодні хороші дороги – своєрідна візитівка Ірпеня. Ними їздити легко і комфортно. 13:29
Георгий Тука
Чому Росія колотиться в істеричній конвульсії при згадках про ймовірне надання Томосу?
Маючи своїх «воинов русского мира», маючи інформаційні та фінансові ресурси, РПЦ ще завдасть величезної шкоди безпеці нашої держави. 12:25
Станіслав Шух
На захист захисників кордону
Прикордонники стають жертвами нападів з боку осіб, що намагаються переправляти через кордон контрабанду. 17:11
Александр Кирш
Гоп-стоп с Конституцией
Вынув карточку — я не голосовал за военное положение. Честно поясняю свою позицию. 14:51
Георгий Тука
«Прорывные» идеи генерала Романенко
Москва будет стараться втюхать в общество выгодные Кремлю идеи, обернув их в обманчивые выгоды и «победы» украинской стороны. И вот понеслось. 12:31
Станислав Коптилин
Петро Порошенко підписав «бляхові» закони №8487 та №8488. Що це дасть?
Нові закони, що вступили в силу, роблять неможливим використання схем із «євробляхами» на території України, що, ймовірно, свідчить про кінець «євробляхового періоду».