Головна — Суспільство — Війна — 4 квітня 2022, 10:01
СпецтемаПитання-відповідь з Олегом Покальчуком
Навіщо росіяни вбивають цивільних і знущаються над ними? Питання-відповідь з Олегом Покальчуком
Ми продовжуємо нову постійну рубрику «питання-відповідь» з військовим психологом, експертом у сфері інформаційно-психологічних операцій і контррозвідувального захисту Олегом Покальчуком.
Цього разу наша розмова була присвячена жахливим кадрам із Бучі.
Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка, заступниця головного редактора
Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Макс Требухов
Навіщо росіяни вбивають цивільних і знущаються над ними?
Відповідь на це питання можна розділити на три складові: мотивація росіян, їхня мета і як нам це все вмістити в голову.
Зрозуміти, сприйняти, пережити — неможливо. Наша психіка протестує проти цього. Саме тому я ставлю питання: як вмістити в голову. Чи, може, не потрібно вміщати взагалі?
Почнімо з третьої складової. Отже, нам усім треба максимально швидко позбутися романтичних уявлень про те, як воюється війна. Уся ця белетризація — кінематографічна та книжкова — створювалася з урахуванням почуттів глядача, і в ній не мало бути травматичних сцен. А війна з таких сцен і складається в основному.
Люди вірять у цей белетристичний мотлох, оскільки він виглядає правдоподібно. З цього мотлоху в нашій культурній свідомості створюється тло. А на цьому тлі постає потворна фігура реальної війни. Порівняно з якою будь-який фільм жахів — це смішні мультяшки.
Наша драма — драма нашого сприйняття, нашого переживання — полягає у тому, що ми до цього були не готові. Ми підсвідомо очікували іншого: що на війні є якісь правила, що люди вмирають красиво. І то вмирають в основному погані, а хороші переважно лишаються живими. Це не так. Утворився такий контраст між очікуванням і реальністю, і ми на нього наступили, як на міну.
Жах і розпач виникає через питання: як таке могло статися з людьми? Як це можливо на світі? Люди не можуть вмістити це у свої уявлення про світ.
Забудьте ці уявлення, для ворога не існує цивільних чи нецивільних. Він не робить різниці, він буде знищувати всіх.
Тепер — як з цим давати собі раду. Я порадив би таку установку: сприймайте себе як солдата. Якщо ви сприймаєте себе як солдата, у вас деякі речі стають на свої місця. Коли ти всередині війни і війна всередині тебе, тоді жах знаходиться на відстані пострілу. Це безпосереднє зло, з яким ти зараз воюєш і будеш воювати решту життя (не обов’язково на полі бою). Це такий моральний імператив, який стабілізує психіку
Таке може статися з кожним. І таких історій буде більшати, оскільки, на жаль, росіяни були не тільки в Бучі та Ірпені. Ми ще будемо дізнаватися про Чернігів, про Маріуполь і так далі. Як поступово дізнавалися про злочини нацистів або Червоної армії під час Другої світової війни.
Тепер ми переходимо до обговорення мети таких дій росіян. А їхні дії мають мету, оскільки це не поодинокий випадок, це цілеспрямовані дії. Тут ми приходимо до такого простого терміну, як тероризм. Для людей це слово вже теж набуло іншого значення. Завдяки кіно люди думають, що тероризм — це коли хтось захопив заручників, а інші їх героїчно визволяють.
Ні, основною тероризму є залякування. Терор — це страх. Що більше страху, то ефективніша терористична операція.
І треба сказати, що в цьому випадку терор починає досягати своєї мети. Ракетні обстріли українців не залякали, бронетехніка не залякала, атака піхоти не залякали. Так, були біженці, переселенці, але не було ефекту, на який розраховував ворог — неконтрольована масова паніка і дезорганізація.
Тобто три перші три фази залякування абсолютно провалилися. Наступний етап — те, з чим ми зіткнулися після звільнення Ірпеня і Бучі. Масові вбивства мирних людей, катування і зґвалтування. Це спрямована акція. Не в тому плані, що росіяни вбивали якихось конкретних людей. Ні, їхнє керівництво просто сказало їм: робіть все що хочете, зітріть їх (українців) з лиця землі.
Ця фаза тероризму більш небезпечна. Тому що вона зачіпає основу життя людей. Терористи проголошують: “Тремтіть і бійтеся, ми повернемося і з кожним з вас зробимо отаке. Усіх вас закатаємо в землю, всіх розчавимо”. І така позиція абсолютно кореспондується з думками простих руських людей, які з усмішкою скажуть: «Хохлов надо сжечь». А всі ці милі люди репрезентують думку російського істеблішменту. Усе, що творить російська влада — це волевиявлення великого російського народу. Вони хочуть, щоб так було з усім світом, який не впав на коліна перед Росією.
Треба бути дуже пильними щодо поширення цієї інформації. З одного боку, люди в нас реально дуже швидко вчаться — наприклад, не викладати відео і фото з місцем потрапляння ракети. Але коли трапляється щось таке, що зачіпає за живе, люди не можуть не реагувати.
Вони все одно будуть дивитися страшні фотографії, пересилати їх одне одному і писати в соцмережах гнівні оцінки і звинувачення — абсолютно справедливі та моральні. Насправді вони ширять цю хвилю інформаційного хвилю тероризму, але навряд чи можна вимагати від людей іншої поведінки.
Казати, що люди не повинні так реагувати, як вони реагують — це було б немудро. Я кажу це абсолютно щиро, без якогось сарказму, бо і я не лишаюся байдужим до цих подій. Тільки не можу це поширювати, бо через професію розумію, як це працює.
Тепер про мотивацію. Оця вся кацапня, яка це творить — це маленькі путіни. Путін — це дитя пітерського підворіття з величезним комплексом неповноцінності, яке мріє вирости і всім помститися.
Подивися на географію цих “завойовників” — вони з якогось там задуп’я, з якихось дір. Вони народилися в нікчемних місцях, у якихось сибірських болотах. І їх привезли в місця, які для них є втіленням нечуваного багатства і розкоші. Та вони тільки з почуття заздрощів і помсти будуть нищити все, що бачать.
Помста, заздрість і дикий комплекс меншовартості — це мотивація росіян.
Ще один момент — їм дозволили робити все, а це як наркотик. Уперше в житті вони опинилися в місці серед людей, де вони вищі за інших. Кожен з них може бути маленьким дияволом, сатаною. Деструктивні сатанинські секти дозволяють робити все в межах ритуалів. От росіяни колективно здійснюють такий сатанинський ритуал, суть якого — звільнення людини від усього людського. Від цього вивільняється велика енергія диявольського кайфу. Колективна оргія насильства. По суті вони здійснюють ритуал людожерства. Вони їдять собак — але насправді могли б з’їсти і людей.
Ми ще багато чого дізнатися про цих істот. Тому головне через нашу розмову амортизувати сприйняття і поставити себе на місце воїна. Тому що цей жах буде далі пхатися нам у голову.
Коли ти воїн — ти вдягаєш на себе шолом. Ти відчуваєш, як жах ударяється об твою каску, але шолом захищає якщо не від удару, то принаймні від уламків. Оце наше завдання — захистити людей від уламків терористичного вибуху, який спричиняє страх і деморалізацію.